Чэкачь-тшымачь

[Iskandar]

Шановне товариство!
Хто-не'дь може мені розтлумачити, нащо в літературній українській мові вживаються такі дикі полонізми як от чекати та тримати (czekac, trzymac - чэкачь, тшымачь), коли є загальносхіднослов'янські ждати та держати? Оці гидкі чекати та тримати ніколи не почути від жителів, скажімо, Полтавщини, мову яких, як заявляється, покладено в основу літературної української. Та й у Шевченка я їх не пригадую...

А ще, чому вживаються такі полонізми як рахувати та лічити, коли навіть у козацьких думах, які ніяк не можна запідозрити в «суржикізації», ми бачимо східнослов'янське щитати?

Створюється таке враження, що «аби не було так, як в москалів». Хай навіть мова буде схожа на поганий польський суржик, аби нас з москалями ніщо не поріднювало...  

ЗЫ Виявилося, що на форумі вже існує iskender... Тю! Аби не було плутанини, доведеться міняти нік... Підкажіть ще, будь така ласка, як це зробити?

[Алекс]

А я-то думал, что разг. "почекай" от англ. "to check"

[Ян Ковач]

Створюється таке враження, що «аби не було так, як в москалів». Хай навіть мова буде схожа на поганий польський суржик, аби нас з москалями ніщо не поріднювало...

Это ещё вопрос или уже ответ?

чекати та тримати

По Фасмеру:
Word: чека́ть

Near etymology: "ждать" южн., зап. (Даль), укр. чека́ти -- то же, блр. чека́ць, сербск.-цслав. чакати, болг. че́кам, ча́кам, сербохорв. че̏кати, стар. чакати, словен. čákati, čа̑kаm, чеш. čákа "ожидание", čekati, стар. čаkаti "ожидать", польск. сzеkаć, стар. и диал. сzаkаć, в.-луж. čаkаć, н.-луж. саkаś.

Further etymology: Предполагали расширение к. čajati, čajǫ (см. ча́ять) с помощью -k- (Мейе, Ét. 163). В этом случае представляют затруднение формы на -е-. Эти последние толковались некоторыми учеными как следы редуплицированного образования, с которым было бы связано др.-инд. вед. cakānás "жаждущий" (=слав. čеkаnъ, прич. прош. вр.); см. Зубатый, LF 28, 33; Лось, РФВ 23, 75; Бернекер I, 134. В таком случае следовало бы сюда же отнести др.-инд. kā́уаmаnаs "жаждущий, любящий", -kātiṣ "требующий, жаждущий", á-саkē "жажду, требую", сā́уаmānаs "желающий страстно", авест. kауеiti "стремится к ч.-л., желает", лат. cārus "дорогой, милый", д.-в.-н. huora "блудница".

Trubachev's comments: [Ильинский производил чека́ть, быть на чеку́ из и.-е. *kek- "гнуться, сгибаться, подстерегать", ср. д.-в.-н. hоhоn "сгиб ноги, колена", ирл. соss "нога", лат. соха "бедро"; см. ВЯ, 1957, No 6, стр. 94. -- Т.]
------------------
О слове тримать - ничего не пишет. Возможно вариант "держать",
но показать трансформации...нелегко.

[Vertaler]

czekac, trzymac

CZEKAĆ, TRZYMAĆ. А хіба Ć не є ЦЬ?

Підкажіть ще, будь така ласка, як це зробити?

Таке вже було на Эсперанто-новости, коли якийсь Константін Алєксандров запитав поміняти свойого ніку до Mirinde Fekus ("Гарно посрав би")... Після цього він тільки й робить, що матом усіх криє...

З.І. А ви не бували на форумі про зороастрійську релігію?

[Sladkorček]

Нет, это мягкий ч

[Vertaler]

У польській? Та ви що! Я ж сам бачив її назву як CIE, т.є. ЦЄ.

[Марина]

У польській? Та ви що! Я ж сам бачив її назву як CIE, т.є. ЦЄ.

Уже ж был разговор об этом: произношение палатальных аффрикат в польском зависит от диалекта — от «ть», «дь» до «чь», «джь» с массой переходный вариантов. По литературной норме положено произносить шепелявые «ць» и «дзь».

[Iskandar]

Щось мені на принципове питання ніхто не відповів, усі розтеклися по дрібницях...

CZEKAĆ, TRZYMAĆ. А хіба Ć не є ЦЬ?

Не знаю, як ото там маринчині диялекти, но літературна норма - промовляти оце саме Ć саме як ЧЬ. На те вона й рисочка зверху, щоб відрізняти його від С (Ц)... Ну вибачте, так у підручниках пишеться...

Таке вже було на Эсперанто-новости, коли якийсь Константін Алєксандров запитав поміняти свойого ніку до Mirinde Fekus (Гарно посрав би")... Після цього він тільки й робить, що матом усіх криє...

Можу Вас запевнити, що мені це треба не для того, щоб крити усіх матом. Тільки дуже уредних

З.І. А ви не бували на форумі про зороастрійську релігію?

Было меня там... Я там найголовніший традиціоналіст, а отже в очах всіх ліберастів, вегетаріянців, анеректиків, глобіністів та інших ізвращенців найвищий ворог...

[Vertaler]

1) У польській мові знак "´" над літерою C/N/S/Z показує її м'якість. Хіба ви будете вимовляти "ostrość" як "остросчь"?
2) Наш Іськендер щось запитував про той форум... Еее... Здається, так: "А в России есть зороастрийцы? Они из Персии или доморощенные?"
3) Ми з вами дуже похоже зробили з молдаванами... Зазирніть сюди.

[Iskandar]

1) У польській мові знак "´" над літерою C/N/S/Z показує її м'якість. Хіба ви будете вимовляти "ostrość" як "остросчь"?

Ś означує не тільки м'якість, а й «шепелявость» (nie viem, jak ukraińskej) – ШЬ. Відповідно ostrość вимовляється «острошчь», święty – «шьвенты»

2) Наш Іськендер щось запитував про той форум... Еее... Здається, так: "А в России есть зороастрийцы? Они из Персии или доморощенные?"

Є доморощені. Різного ступеня легетимності. Від офіційно посвячених священниками до відвертих шарлатанів, типа Глоби. Інколи приїздять перські та бомбейські. Та їм тут холодно

3) Ми з вами дуже похоже зробили з молдаванами...

Що цікаве, мої знайомі молдавани старшого покоління також усі казали, що у пісні спивається «драгостя д'ынтый», тобто саме «любов перша». А ось молодші дівчата вже розуміли правильно: «драгостя дин тей» – «липова любов». Я казав молдаванам: Шо ж вы в своих песнях и разобраться не можете!...

[Евгений]

święty – «шьвенты»

"Шьфенты", не так ли?

[RawonaM]

ЗЫ Виявилося, що на форумі вже існує iskender... Тю! Аби не було плутанини, доведеться міняти нік... Підкажіть ще, будь така ласка, як це зробити?

Напишіть мені ПП або мидло.

[Марина]

święty – «шьвенты»

"Шьфенты", не так ли?

Во многих говорах через [v]...

Добавлено спустя 2 минуты 23 секунды:

Напишіть мені ПП або мидло.

«Напиши мне ПП или e-maidl»...

[andrewsiak]

Хто-не'дь може мені розтлумачити, нащо в літературній українській мові вживаються такі дикі полонізми як от чекати та тримати (czekac, trzymac - чэкачь, тшымачь), коли є загальносхіднослов'янські ждати та держати

Дивний у вас пiдхiд... Лiтературна мова базу?ться на живому мовленнi, i питання "нащо" вида?ться безглуздим. Традицiя!
У такий самий спосiб можна запитати, "нащо" у росiйськiй замiсть давньоруського та украïнського ворогъ (ворог) або шеломъ (шолом) вживаються церковнослов'янизми враг та шлем. Традиция-с.

[Iskandar]

Ну й в чиєму живому мовленні уживаються чекати-тримати? У мові бойків з полонини? Або ополячених галичан?
Скрізь говориться, що в основу літературної української мови покладено живе мовлення дніпрівських, тобто східних українців. А вони споконвіку говорили: ждати-держати, що помітно хоча б на прикладі східноукраїнських пісень, де дівчина завжди жде, а не чекає та Шевченка, в мові якого ці полонізми николи стрітити неможливо.
А ось щодо шлема та врага, то ви мені vybaczajcie (задоволені?), та приклад цілком некоректний. Шелом та ворог не відносяться до базової лексики, на відміну од ждати-держати. Потім старослов'янізми – органічна частина всіх давніх східнослов'янських літературних мов (т.з. староукраїнської теж), оскільки східні слов'яни приймали православ'я під впливом південих слов'ян. Оце «традиція». А ось складачам теперішньої мови, які прагнули будь-що відірвати її від російської, чомусь більше подобалося продовжувати «традицію» католиків-ляхів.

[andrewsiak]

Ну й в чиєму живому мовленні уживаються чекати-тримати? У мові бойків з полонини? Або ополячених галичан?

принаймнi на Киïвщинi вживають "чекати" i "тримати". Киïв, якщо ви не знайомi з iсторi?ю, нiколи не був "ополячений".

А ось складачам теперішньої мови, які прагнули будь-що відірвати її від російської, чомусь більше подобалося продовжувати «традицію» католиків-ляхів.

1. Мову не складали. Вона склалася сама. I нiхто ïï не "вiдривав" вiд росiйськоï - цi двi мови самi розiйшлися протягом iсторичного розвитку. (Вибачте, що нагадую елементарнi речi.)
2. На цьому форумi заборонено розпалювання нацiонально1 ворожнечi. Тож, приберiть вашi "москалi", "хохли" та "ляхи" доки цього не зробив модератор.

[Iskandar]

принаймнi на Киïвщинi вживають "чекати" i "тримати". Киïв, якщо ви не знайомi з iсторi?ю, нiколи не був "ополячений".

А чого ж у Шевченка цих слів нема? Він що ж, не з Київщини?
Тобто не «жде дівчина, жде», а «чекає дівчина, чекає»?
У Києві завжди ляхів багато жило.

. Мову не складали. Вона склалася сама. I нiхто ïï не "вiдривав" вiд росiйськоï - цi двi мови самi розiйшлися протягом iсторичного розвитку. (Вибачте, що нагадую елементарнi речi.)

Не подмінюйте одно іншим. Те, що українська мова й росіська мова розійшлися самі по собі, це мені відомо. А ось те, що «культурні» слова, яких не існувало у живому простонародному мовленні, просто калькувалися з польської мови засновниками нової літературної традиції, які наплювали на багатовікову староукраїнську традицію запозичати подібні слова з церковнослов'янської мови – це так само повинно бути відомо Вам. Мета подібних прагнень була одна – зробити українську мову якомоганесхожішу на російську. Тепер ми маємо те, що маємо – літератрна українська мова нагадує поганий польський суржик.

2. На цьому форумi заборонено розпалювання нацiонально1 ворожнечi. Тож, приберiть вашi "москалi", "хохли" та "ляхи" доки цього не зробив модератор.

Політкорректність – вигадка неврастеніків та тих, хто страждає комплексом меншовартості, й вона не має ніякого відношення до запобігання міжнаціональної ворожнечі

ЗЫ Перший раз бачу українця, який ображується на слово «хохли». Усі українці, з якими я мав діло (в тому числі з моєї сім'ї... ой, vybaczajcie! Знов вжив слово, яке збігається, (а не співпадає) з російським словом – поправлюсь: винятково «родини». А то знов від Вас одержу).. Так от, всі вони мали набагато краще почуття гумору.

ЗЗЫ Цікаво, так би Ви докоряли своїм улюбленим ющенківцям, які нещодавно перед російським консульством у Львові гукали: «Геть, москалі!»?

[Vertaler]

ЗЫ Перший раз бачу українця, який ображується на слово «хохли».

Коли я незабаром зустрічав був свойого земляка, він дуже ображався на "ми з тобою, хохли..." тощо.

[iskender]

Виявилося, що на форумі вже існує iskender... Тю! Аби не було плутанини, доведеться міняти нік... Підкажіть ще, будь така ласка, як це зробити?

Саме так. Є тут такий Іскендер. Вже існую. Будемо знайомі. Але ж мені здається, що не повинно бути жодних проблем з тим, щоб відрізняти нас один від одного. Ви ж Iskandar, а я iskender. Двома літерами (навіть трьома, якщо враховувати I та i) відрізняємось. Потім, у нас з вами аватари різні. Не переплутають.

[andrewsiak]

Перший раз бачу українця, який ображується на слово «хохли». Усі українці, з якими я мав діло (в тому числі з моєї сім'ї... ой, vybaczajcie! [...]. Так от, всі вони мали набагато краще почуття гумору.

Все збiгається. Вiтаю. Украïнцi розмовляють украïнською, а хохли розмовляють суржиком. Ви самi дали генiальну вiдповiдь на своє питання.

ЗЫ vybaczajcie пишеться з w-. У польскiй V пишеться лише у незасвоєних iноземних словах.

А щодо "навмисного ополячення" мови - вам не здається дивною та обствина, що чакаць та трымаць зустрiчаємо також i в бiлоруськiй?  Iï теж було "навмисно ополячено" в пику "москалям"? А може§ цi словi iснували у давньоруськiй, а згодом були вилученi у росiйськiй (оскiльки iснують i в украïнськiй i в бiлоруськiй)?

[Iskandar]

Саме так. Є тут такий Іскендер. Вже існую. Будемо знайомі

Салам! Будьмо!

Все збiгається. Вiтаю. Украïнцi розмовляють украïнською, а хохли розмовляють суржиком. Ви самi дали генiальну вiдповiдь на своє питання.

Слово «українці» – таке ж саме прізвисько, тільки вигадане ляхами. (Оскільки саме населення України споконвіку себе називало «народом руським» та «козаками», що не заважало їм чітко відрізняти себе від поріднених, але інших москалів-кацапів )

Отже українці так само розмовляють суржиком. Тільки польським. Просто один суржик узаконено, а другий – ганьба та зіпсуття. Оскільки заважає бандерам почувати себе «відрубними» та тими, хто не має нічого спільного з оцими гидкими москалями. Бо їм більше подобаються ляхи. Які споконвіку їх гнобили та презирали.

ЗЫ vybaczajcie пишеться з w-. У польскiй V пишеться лише у незасвоєних iноземних словах

Wybaczajcie, в запалі забув.

А може§ цi словi iснували у давньоруськiй, а згодом були вилученi у росiйськiй (оскiльки iснують i в украïнськiй i в бiлоруськiй)?

Ви що, смієтеся? Почитайте літописи давньоруські та інші пам'ятки.
Щодо білорусів, то їх мова ополячена значніше, ніж східноукраїнська. На рівні галичан. Втім я не певен, що й тут не було зоієнтованності на якамога несхожий на російську варіант. Треба ж за якийсь рахунок білорусам національну свідомість підіймати. Як завжди це робиться за «братньої» допомоги поляків.

[Радзіміч!]

Щодо білорусів, то їх мова ополячена значніше, ніж східноукраїнська. На рівні галичан. Втім я не певен, що й тут не було зоієнтованності на якамога несхожий на російську варіант. Треба ж за якийсь рахунок білорусам національну свідомість підіймати. Як завжди це робиться за «братньої» допомоги поляків.

Ну пра большую запалячанасьць беларускае мовы-няпраўда. Прынамсі казаць пра штучную апалячанасьць бел. літаратурнай мовы ніяк не выпадае. Хутчэй зусім на'дварот. За савецкімі часамі беларускую мову зрусыфікавалі да немажлівасьці.

Падобная праблема з "трымаць" у бел. м. ёсьць таксама! І ў бел.м. сёньня ў літ. бел. мове пануе "трымаць", што асабліва значна пашыранае ў зах. Беларусі. Некаторыя ж беларускія лінгвістыя таксама стаялі за ўжываньне "дзяржаць". Адсюль "дзяржава" мелася б быць за рус. "владение". У сучаснай жа мове беларускай "дзяржава" ўжываецца ў тым самым сэньсе, што й расейскае "держава", што зусім няслушна, і ў сэньсе "страна", што яшчэ болей няслушна.
Дарэчы, а як па-ўкраінску "держава"(Power)?

Што да "чакаць", дык яно напраўду шырака пашыранае на Беларусі. "Ждаць" у народных гаворках ужываецца, хіба, вылучна на зямлі крайняй усходнай Беларусі, але маецца, напрыклад,сваё  "часаваць". Пра мэтазгоднасьць бытаваньня "чакаць" у бел. літ. м. не было, хіба, і малых сьпіраньняў.

[Марина]

Адсюль "дзяржава" мелася б быць за рус. "владение".

Дык... І вы таксама...

[Digamma]

Панове (насамперед Радзіміч!), додайте, будь ласка, у ваші повідомлення переклади українською, або російською.

Щоб було зрозуміло: я нічого не маю проти білоруської (навпаки), але правила є правила. Dura lex sed lex.

[andrewsiak]

Дарэчы, а як па-ўкраінску "держава"(Power)?

не совсем понятно, какое именно значение вы имеете в виду, но привожу основные семантические ячейки:
укр = рус
держава = государство
мiць = мощь
влада = власть