Печать

Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь. 1 час 1 день 1 неделя 1 месяц Навсегда Войти

[iskender]

Несколько хороших статей, посвящённых крымской литературе. Интересующимся очень советую почитать.
http://www.qirimtatar.org/modules.php?name=Literatura

[andrewsiak]

http://pravda.com.ua

Ющенко не зрозумів ввічливих турків
Осман Пашаєв, для УП , 13.06.2005, 18:25
[...]Головний турецький месидж Ющенко отримав від тамтешніх кримських татар. Ця тема настигала президента протягом трьох днів. Очевидно, що в українського керманича навіть з'явився умовний рефлекс протягом двох діб, бо в останній день - у Стамбулі на зустрічі із діловими колами - Ющенко сам порушив кримськотатарське питання…

На жаль, за три дні візиту не було жодної прес-конференції, або підходу до журналістів. Тому всі деталі закулісних розмов сторони залишили при собі. Подейкують, що в промові турецького президента Сезера за зачиненими дверима була присутня дипломатично вивірена фраза, що розвиток україно-турецьких взаємин залежатиме від гармонійного вирішення проблем кримських татар.

Слід зауважити, що турецькій стороні зовсім не хотілося б говорити на неприємні теми. Лише збожеволівши, можна уявити, що Туреччині, яка скута кіпрською, курдською та вірменською темами, для повного щастя не вистачає публічного захисту кримських татар. Але політики в Чанкає (урядовий район в Анкарі) не можуть відмахнутися від кримськотатарської діаспори.

За найскромнішими підрахунками там мешкають 2-3 мільйони кримських татар (діаспора стверджує, що не менше 5 мільйонів). Це мінімум 5% голосів на виборах. Додавши, що кримські татари живуть в найрозвинутішій частині Туреччини - між двома столицями, вартість цих голосів збільшується в кілька разів. А звідси і впевненість діаспори.

Маленький приклад: кримськотатарські об'єднання на своїх приміщеннях вільно вивішують поруч із червоним турецьким прапором, блакитний прапор кримських ханів.

Як би це дозволили собі якісь інші меншини, очевидно, що всі активісти опинилися б за ґратами, бо за турецькими законами громадські організації не мають права на публічний прапор. Але кримських татар не чіпають. Надто міцний вплив вони мають на внутрішню турецьку політику.

Без усіляких квот кримські татари опиняються в будь-якому складі турецького парламенту або уряду. В Кабінеті Реджепа Ердогана міністр фінансів та голова комісії державного майна - кримські татари. Вихідці із Криму завжди контролюють мерію міста Ескішехір і дуже міцно представлені в регіональній владі Стамбула, Бурси та Конії.

Не слід думати, що турецькі кримські татари весь цей час жили як сир в маслі. Навіть в Туреччині досі мало хто відрізняє кримських татар від волзьких. А для більшості населення анатолійського півострова татари – це монголоїдні племена, які все знищують на своєму шляху, майже точне кліше зображення кримських татар з фільму Гофмана "Вогнем і мечем".

Зараз діаспора міцніє. І все більше кримських татар Туреччини починають публічно визнавати своє коріння. Турецький аналог Порошенка – шоколадний король Туреччини Сабрі Улькер родом з кримського села Корбек (нині Ізобільної біля Алушти), кримською татаркою є Айдан Шенер, яка відома радянському глядачу по головній ролі у фільмі "Корольок, пташка співоча".

Цей перелік зараз складається із сотень імен політиків, артистів і спортсменів… Анкара, навіть бажаючи, не може не озиратися на ці голоси…

Схоже на те, що Ющенко не зрозумів ввічливих запитань. Просто в тюркському світі запитання не ставляться в лоба. Вони обережні, довгі, з багатьма вибаченнями, але дуже зрозумілі для того, хто хоче розуміти.

Ющенко ж, так саме як і Кучма, поки не вбачає політичних проблем в Криму. Для нього кримські татари – лише вибагливі репатріанти, які встали в чергу за землею.

Президент, правда, сказав, що розуміє ці почуття. Але Ющенко так і не дав відповіді на те, чи повертатиме Україна в Криму історичні назви міст та сіл, чи ухвалюватиме забутий законопроект Безсмертного про статус кримськотатарського народу, чи легалізуватиме врешті-решт Курултай та Меджліс, що демократизувало б як ці органи, так і весь кримськотатарських політичний рух, який перебуває за межами правового поля України.

Можливо, президент не знає, що не встиг він в ефірі пінчуківських телеканалів некоректно порадити кримським татарам відмовитися від декларації про національний суверенітет (цей документ Курултая був першою жорсткою відповіддю кримських татар проросійським сепаратистам мешковців), як турецькі кримці вже наступного дня знали про цю пораду українського глави держави.

Імовірно, тепер Києву вже не потрібна підтримка тої невеликої етнічної групи, яку 15 років називали єдиними українцями на кримському півострові. Можливо, більше ніколи кортеж Ющенка не зупинятимуть хулігани на підпитку з іншого політичного табору, а кримським татарам не прийдеться той кортеж звільняти, псуючи стосунки з російськомовним населенням.

Певна річ, що ніхто не ідеалізує кримськотатарські сили. Меджліс і його керівництво не є янголами. До них в останні роки виникало багато питань як фінансового, так і, м'яко кажучи, юридичного характеру.

Але від Ющенка хочуть не гарантій включення кількох політиків у виборчих список партії влади, і не права замість 4 міністрів мати в кримському уряді п'ять.

Мова насамперед про те, якою буде нова стратегія Києва стосовно ПОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО і КУЛЬТУРНОГО відновлення прав кримських татар. А для цього потрібно зробити кілька кроків:

1. Кримськотатарська мова має отримати статус обов'язкової для вивчення і знання державними службовцями і представниками органів місцевого самоврядування.

2. Містам і селам Криму мають бути повернуті історичні назви ( в тому числі грецькі, німецькі і вірменські).

3. У Криму має буде створена система регіональних політичних сил, що дозволить кримським татарам формувати партії і конкурувати не лише з іншими силами в Криму, а й поміж собою для демократизації внутрішньо національного політичного життя.

4. Курултай має бути легалізований законом, а вибори до нього мають проводитися на вільній основі, в тому числі контролюватися з боку держави. Фальсифікація виборів Курултая і Меджлісу має мати ті ж наслідки, що фальсифікація місцевих і загальнонаціональних виборів.

5. Кримським татарам має відкритися шлях до місць історичного проживання. Насамперед на Південне Узбережжя Криму. До війни кримські татари складали дві третини мешканців південного берегу, зараз - ледь один відсоток.

6. Кримські татари в жодному районі півострова не складають понад половини населення, тому на півострові може діяти ліванський принцип, коли перші посади в республіці і в регіонах квотуються за етнічним принципом.

Це основний і далеко не повний перелік питань, на які нова влада не дала відповіді. [...]

[AlefZet]

andrewsiak,
а по-русски?

[piton]

Андрусяк

[Vertaler]

Андрусяк

[Евгений]

[andrewsiak]

А чё смешного-то в моей фамилии?

[А. Ш.]

Iskender, видимо, скромный парень. Он отсылает по вопросам языка к почтенным профессорам, однако и сам весьма профессионально рассуждает по теме, и не только.

Узнают коней ретивых
По их выжженным таврам...

Надеюсь, Эскендер, ты после школы достойно продолжаешь свое образование?
Кстати, откуда строки о конях ретивых?

С наилучшими пожеланиями!
А. Ш.

[А. Ш.]

Кстати, по поводу слова "танур". Есть в тюркских языках слово "тандур" или "тандыр" - печь (земляная печь).

[AlefZet]

Кстати, по поводу слова "танур". Есть в тюркских языках слово "тандур" или "тандыр" - печь (земляная печь).

Ну, есть, и что? Таңдыр буквально нёбо, меетафорически перенесено и на печь (она выглядит как большой кувшин на боку, тесто прилепляют к "потолку" или "нёбу", готовые лепешки сваливаются вниз).

[iskender]

Акъмесджит шеэринден эпинъизге балабан селям!

Iskender, видимо, скромный парень. Он отсылает по вопросам языка к почтенным профессорам, однако и сам весьма профессионально рассуждает по теме, и не только.

Узнают коней ретивых
По их выжженным таврам...

Надеюсь, Эскендер, ты после школы достойно продолжаешь свое образование?
Кстати, откуда строки о конях ретивых?

С наилучшими пожеланиями!
А. Ш.

Эфендим, боюсь вы меня с кем-то перепутали. :?

ЗЫ
Я тут уже где-то говорил, что я именно Искендер. Несмотря на то, что соотвествующее крымскотатарское имя Эскендер. Паспортистка в своё время записала так, а родители решили не менять. Но соотечественники регулярно норовят написать меня Эскендером, а русские Искандером.

Сайгъыларымла.

[Vlad]

Şeerimizniñ programcılardan da üç buçuq selâm!
Yeşil Adada raatlanıp bizni unutmañız.

[iskender]

Сагъ олунъыз.

[Vlad]

programcılarından
Само слово programcı я нашел в online словаре (английско-турецком).
Какие типы изафета есть в тюркских языках, я вроде бы знаю. Хуже чувствую, когда какой тип употреблять. Но вот так, как я написал – такого, по-моему, вообще нет.
Вы меня поправляйте, мне от этого только польза будет.
Я думаю, если тема о таком-то языке будет немного школой этого языка – это хорошо, это нормально.

[iskender]

Приблизительно (подчёркиваю - приблизительно, бывают и исключения) это можно описать так.

1). Anıñ Bı выражает тот факт, что B принадлежит A
e.g. atnıñ başı - голова коня, Mustafanıñ odası - комната Мустафы

2). A Bı  может переводится двумя способами:
- прилагательное, образованное от A B
e.g. at başı - конская голова,

- B винительный падеж от A
e.g. ilimler doktorı - доктор наук, reis muavini - заместитель председателя

В большинстве случаев интуитивно ясно, как переводить, но в некоторых не очень. Например, Qırım Cumhuriyeti - это и Республика Крым и Крымская Республика.

3). A B такая кострукция употребляется редко и чаще всего обозначает какое-то новое понятие
e.g. köz yaş - слеза, araba qapu - ворота

Так что в вашем случае лучше всего смотрелось бы
Şeerimiz programcılarından. Как на лит. языке будет программист я уточню в словаре (если там есть такое слово). Возможно programmacı.

[Amateur]

- B винительный падеж от A
e.g. ilimler doktorı - доктор наук, reis muavini - заместитель председателя

Родительный.
Вообще, это уже вопросы языка перевода: есть ли прилагательное и какое впечатление создают тот и другой вариант (с согласованным и
несогласованным определением).

У меня вопрос попроще: здесь на форуме я видел и qırım, и qirim. Это разные языки? Разные диалекты? Индивидуальные ошибки? Транслитерация ı через i ? Одним словом, как правильно?

Кстати, из предыдущего объяснения я заметил, что чем абстрактнее понятие, тем меньше аффиксов, и наоборот.

3) A B. Наивысшая абстрактность: новое единое понятие, выражаемое двумя словами.

2) A Bı. „Средняя” абстрактность: общее понятие, формируемое из двух компонентов, выражаемых отдельными словами.

1) Anıñ Bı. Наивысшая конкретика: выражение принадлежности конкретного предмета конкретному владельцу.

[AlefZet]

3) A B. Наивысшая абстрактность: новое единое понятие, выражаемое двумя словами.

Ну да, ...

e.g. köz yaş - слеза, araba qapu - ворота

... очень абстрактные понятия
На самом деле эта схема гораздо древнее аффиксных, и, стало быть, изначальна. В казахском языке подобные стяжения записываются слитно, даже нарушая сингармонизм. Например недавние словобразования жанұя = жан = ұя (душа, жизнь + гнездо, дом = семья), мекенжай мекен + жай (дом в смысле home + место = адрес)

[Amateur]

3) A B. Наивысшая абстрактность: новое единое понятие, выражаемое двумя словами.

Ну да, ...

e.g. köz yaş - слеза, araba qapu - ворота

... очень абстрактные понятия

Ворота для кочевых народов? Наверно, да.
И разве позволительно настоящему джигиту говорить о слёзах?

[AlefZet]

Ворота для кочевых народов? Наверно, да.

Demir Qapığ - это название ничего не говорит?

И разве позволительно настоящему джигиту говорить о слёзах?

Позволительно - о слёзах побеждённого врага ...или о слёзах той, кто ждёт

[iskender]

- B винительный падеж от Ae.g. ilimler doktorı - доктор наук, reis muavini - заместитель председателя

Родительный.

Да, конечно.

У меня вопрос попроще: здесь на форуме я видел и qırım, и qirim. Это разные языки? Разные диалекты? Индивидуальные ошибки? Транслитерация ı через i ? Одним словом, как правильно?

Надо полагать, что транслитерация ı через i. Правильно Qırım (Къырым в кириллице).
У нас сочетания qi, грубо говоря, не бывает. Грубо говоря потому что есть несколько арабизмов типа mustaqil и muvafaqiyet, в которых люди произносят или [qı] или [ki], потому что выговорить [qi] невозможно.

PS
А вот по-узбекски, если я не ошибаюсь, будет Qrim.

PPS
Вам может попасться в старых книжках вариант Кърым. Так писали до конца 1980-х годов.

Добавлено спустя 20 минут 12 секунд:

 

В казахском языке подобные стяжения записываются слитно, даже нарушая сингармонизм.

У нас из-за отсутствия чётких орфографических правил иногда тоже пишут некоторые такие сочетания слитно. Т.е. можно встреть и köz yaş, и közyaş. Но вот, например, arabaqapu в одно слово никогда не встречал.

[Amateur]

У нас сочетания qi, грубо говоря, не бывает. Грубо говоря потому что есть несколько арабизмов типа mustaqil и muvafaqiyet, в которых люди произносят или [qı] или [ki], потому что выговорить [qi] невозможно.

В учебниках арабского так и пишут, что после „глубоко-задненёбных” к, г, х и „эмфатических” т, д, с, з произношение и приближается к ы. Так что и арабы вряд ли произнесут в тех словах [qi].

Спасибо за разъяснения.
Но вот по-азербайджански пишут так: http://lingvoforum.net/viewtopic.php?p=49915#49915,

Qirimtatar dilinin

хотя в том же тексте в других словах встречается ı.

[Vlad]

А тут уже столько сообщений!
Я тоже обратил внимание, что Calle пишет Qirim. А почему – совершенно непонятно. Не видно никаких причин, почему по-азербайджански не написать ı. Неужели это слово в азербайджанский попало из европейских языков? Это фантастика...

[Noorlan]

Вопрос iskender-у.

В одном сайте на крымском языке встретил слово "саньат" (по моему означает - искусство), т.е. получается "хамза" хоть и редко но встречается в крымском языке? Или это влияние узбекского?

[iskender]

Вопрос iskender-у.

В одном сайте на крымском языке встретил слово "саньат" (по моему означает - искусство), т.е. получается "хамза" хоть и редко но встречается в крымском языке? Или это влияние узбекского?

Тут на самом деле тоже тёмная история. С одной стороны вроде бы как нету этого звука у нас. Ну то есть, во-первых, его действительно нету в языке (никто нигде и никогда его не произносит, ни в литературной, ни в диалектной речи); и во-вторых, ни в каких грамматиках, словарях, учебниках, и т.п. о наличии в языке такого звука не упоминается. Но есть всякие "но".
Но № 1. Есть слова мешъаль (факел) и мешъум (роковой), которые пишутся в кириллической орфографии именно с ъ. При этом объяснений, что же за звук обозначает там этот ъ, я нигде не встречал. (Других таких слов не знаю.) Люди произносят просто [мешаль].
Но № 2. Сейчас, когда в газетах или книгах (на кириллице) цитируют авторов начала XX века, то многоие ныне уже вышедшие из употребления арабизмы пишут с буквой ъ. После таких цитат обычно даётся словарик с объяснением этих слов (джюдаъи - айрыджа; мутъал - шорбаджы, саип; мутаъасиб - фанатик; саъе - чалышма, арекет и т.п.).

Собственно по поводу указанного слова. Пишется оно санаат, и приведённая форма - это явно опечатка, возможно сделанная под влияением узбекского, которым видимо владеет тот, кто это писал.

PS
Я тут уже где-то говорил, что уровень грамотности текстов на крымском языке в интернете, к сожалению весьма и весьма далёк от совершенства. Поэтому если вам попадается какое-нибудь странное слово (типа koz, aktsiyâ, käğıd, oz, кёз, созь, козинъ, хюрмет, хая вместо правильных köz, aktsiya, kâğıt, öz, козь, сёз, козюнъ, урьмет, къая) а попадаются, они, увы, очень и очень часто, то с вероятностью 0,95 - это просто опечатка или безграмотность.

[Noorlan]

Спасибо iskender за подробный ответ!

Обратите внимание: Данное сообщение не будет отображаться пока модератор не одобрит его.

Имя: